Ласкаво просимо, або Як полегшити адаптацію малюків

Пристосуватися до нових умов життя завжди нелегко. Особливо якщо це малюк, який уперше переступив поріг дошкільного закладу. Маленьке серце буквально вискакує з грудей дитини. А поруч ледве стримують переживання розгублені батьки. Як полегшити адаптацію дитини до дошкільного закладу? Як подолати неспокій батьків у цей період? Відповідають на ці запитання фахівці

Дорогою в дитсадок, власне, як і протягом усього попереднього тижня, мама вмовляла сина бути слухняним, ввічливим, дружнім і слухатися дорослих. Наставляючи так сина, мама переживала передусім про позитивну оцінку її, матусиних виховних зусиль, а не про почуття малюка. Поки мама спілкувалася з вихователькою, няня підвела хлопчика до шафки зі словами: «Ось твоя шафка. Розташовуйся...» Після розмови з вихователем здивована мама знайшла свого сина, який тихо й понуро сидів ушафці. Саме так він тепер уявляв своє нове життя в дитячому садку.

Перші кроки в дитячому садку для більшості малюків пов’язані з недитячими переживаннями, а іноді— з глибокими психологічними травмами. Проблеми їхньої адаптації додитячого садка вже давно перебувають у центрі уваги науковців різних напрямів. І від того, наскільки обізнані дорослі у всіх нюансах адаптації малюків, прямо залежить її перебіг і ступінь складності. Виокремимо ключові запитання, що турбують дорослих, і відшукаємо на них відповіді.

Що мають знати дорослі про адаптацію?

Щоб розкрити особливості адаптації дітей доумов закладу дошкільної освіти, визначимося зпоняттям «адаптація».

Адаптація

(від лат.аdaptatio— пристосування)— комплексне явище соціального буття особистості, універсальна властивість людини, щодає їйзмогу засвоїти соціально корисні стандарти поведінки, ціннісні орієнтації тагармонізувати взаємозв’язки зновим соціальним оточенням.

Адаптація— інтегральний показник соціалізації

Науковці виокремлюють соціальну адаптацію якспецифічну форму соціальної активності. Вонавиявляється вздатності людини привести свої звички, особистісні риси, дії увідповідність донових соціальних умов.

Базовий компонент дошкільної освіти подає соціальну адаптацію якінтегральний показник здатності дитини виконувати належні функції тасоціальні ролі вколективі. Авідповідальними заїїсформованість державний стандарт визначає родину йзаклад дошкільної освіти. Адже вперші роки життя вдитини формується конкретний тип поведінки. Він відображає вимоги мікросоціального середовища, вякому дитина росте йрозвивається.

Щоб увійти вдитячий колектив, дитина має оволодіти системою такихскладових соціальної адаптації:

· умітиприлаштовуватися донових соціальних умов, зокрема ритму життя групи;

· розуміти, щопочинається новий період життя, усвідомлювати нову соціальну роль «Я—дошкільник»;

· виявлятиособистісну активністьувстановленні гармонійних зв’язків ізсоціальним оточенням;

· дотримуватися певних правил групи, вміти унормовано поводитися, але йводночас відстоювати свою позицію, власні думки.

Пристосування організму донових умов відбувається нафізіологічному, соціальному, психологічному рівні ймає вкожному випадку індивідуальні особливості перебігу.

Середнійстрок адаптаціїдитини:

· раннього віку— 7-15днів;

· молодшого дошкільного віку— 2-3тижні;

· старшого дошкільного віку(6-7років)— 1місяць.

Зазвичай адаптація— цекороткотривалий процес взаємодії зновими соціальним умовами, щопотребують пошуку психологічних форм пристосування. Проте нерідко діти проживають адаптаційний період складно йболісно.

Стійкий «адаптаційний синдром» удитини свідчить проте, щовона неготова вийти ізсім’ї.

Етапи адаптації

Кожна дитина простосовується донових умов посвоєму. Проте увсіх адаптація відбувається втри етапи. Улітературі вони мають різну назву. Емоційний градус дитячої реакції виражають назви етапів адаптації укласифікації, запропонованій Мар’яною Безруких таСвітланою Єфімовою(табл.).

Етапи перебігу процесу адаптації

Характер ітривалість процесу адаптації дошкільників залежить відоб’єктивних чинників, як-от:

· індивідуальні особливості вищої нервової діяльності;

· рівень соматичного іпсихічного здоров’я, соціального розвитку;

· вікові особливості.

Успішність адаптації залежить нелише від індивідуально-психологічних особливостей особистості дитини, айвід готовностісоціального оточенняприйнятиїї.

Щоможуть імають зробити батьки?

Процес соціалізації дитини починається ізсім’ї. Тут закладаються основи їїсвітогляду, моральності, людяності, милосердя, добра, справедливості тощо. Уродині дитина набуває соціального досвіду впевненої поведінки. Унеї закладаються основи гідності, формується відчуття власної значущості, захищеності. Цесвоєю чергою сприяє розвитку самостійності, задоволенню потреби всоціальній відповідності вже вдитинстві.

3

етапи адаптації проходить дитина в дитячому садку

Батьки— перші йголовні вихователі дитини. Саме вродині вони мають починати формувати внеїтріаду базових якостей:

· моральністьякповагу доінших людей;

· відповідальністьзасвої вчинки;

· вольові якості, потрібні для досягнення своєї життєвої мети.

Від педагогічної компетентності батьків залежить повноцінний розвиток істановлення дитини якособистості, готовність донабуття нового соціального статусу.

Щомає зробити заклад дошкільної освіти?

Заклад дошкільної освіти має спрямувати роботу зполегшення адаптації дітей утрьох напрямах:

· конструктивно взаємодіяти збатьками майбутніх вихованців;

· підвищувати фахову майстерність педагогів;

· забезпечити психолого-педагогічний супровід дитини-новачка.

Взаємодія збатьками

Просвітницька робота закладів дошкільної освіти зсім’ями майбутніх вихованців покликанадопомогти батькам:

· усвідомитизначущість власних виховних функцій, їхмісце йроль усистемі загально виховного процесу;

· відчутиособисту відповідальність заформування морально-іннісних орієнтирів взаємодії зіншими;

· оволодітинеобхідними педагогічними знаннями, вміннями йпрактичними навичками.

Робота збатьками має охоплювати питання специфіки розвитку, виховання танавчання дітей раннього ймолодшого дошкільного віку. Актуальними можуть бутитакі теми:

· Особливості адаптації дитини додошкільної установи тадитячого колективу;

· Первинна соціалізація дітей третього року життя;

· Психофізичний розвиток малюків;

· Чинники розвитку мовлення дітей раннього віку тощо.

Багаторічний досвід вивчення просвітницької роботи закладів дошкільної освіти збатьками малюків убільшості випадків свідчить про їїформалізм, аотже неефективність інедоцільність. Тож варто сфокусуватися наформуванні практичного досвіду батьків устосунках іздітьми.

Саме заклад дошкільної освіти якнаступний після сім’ї інститут соціалізації має стати для батьків майданчикомформування практичного досвіду дієвої взаємодії здітьми. Освітній процес тут має спрямовуватися наособистісні пріоритети нелише дитини, айпедагогів ібатьків. Для сім’ї слід відкрито демонструвати зміст, форми, методи роботи тощо.

Доцільно напершому етапі побудови стосунків родини іззакладом дошкільної освіти:

· узгодитиочікування від взаємодії;

· погодитимеханізми виховного впливу надитину;

· визначитибажання йможливості батьків щодо участі восвітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Педагоги йбатьки мають перейти від пасивних стосунків добезпосередньої взаємодіїназасадах партнерства. Цесприятиме успішній адаптації малюків донових соціальних умов.

Робота зпедагогами

Практика свідчить, щоневсі педагоги готові конструктивно взаємодіяти збатьками своїх вихованців. Натомість вони спілкуються збатьками зпозиції «зверху вниз». Причина— низький рівень педагогічної рефлексії вихователів, невміння оцінити характер ірівень проблемності стосунків між батьками йдітьми, коли таке має місце.

Щоб виправити ситуацію, слід проводити тренінги зпедагогами дошкільних закладів. Насамперед вихователімають засвоїти зміст іпроцесуальні особливостіпослідовного проживання дітьми основнихетапів набуття нового соціального статусу:

· очікування;

· ознайомлення;

· ідентифікації себе серед інших;

· прийняття дитини групою тадитиною правил життя вгрупі.

Завдання взаємодії педагогів збатьками:

· формувати психолого-педагогічну грамотність

· навчати організації особистісно орієнтованої взаємодії здітьми

· ознайомити зметодами оцінювання розвитку своєї дитини під час активної взаємодії знею

· формувати передумови успішної адаптації дитини додошкільного закладу

· сприяти цілісному розвитку дітей раннього віку

Супровід дітей

Важливо забезпечити психолого-педагогічний супровід адаптації дитини додошкільного закладу. Входженню дитини-новачка вдитячий колектив мають сприятищоденні ритуали.Стійкі повторювані щодня дії допоможуть дитині прийняти спільний ритм життя групи, опанувати режимні моменти, певні правила поводження.

Цеможуть бути хорові промовляння речівок, особливі способи привітання, запрошення достолу, початку заняття тощо.

Необхідно сприяти формуванню дитячого колективу врізних формах взаємодії дітей (див. Додаток). Неслід акцентувати увагу нанебажаних діях, заборонятиїх. Дії вихователя мають демонструвати дітямбажанімоделі поведінки.

Щодо цього вартий уваги канадський досвід роботи здітьми раннього ймолодшого дошкільного віку.

Накрита тканиною особливого кольору коробка зпіском чиводою означає: доступ догри зпіском чиводою тимчасово закрито. Цеможе бути ліпшим способом, ніж численні зауваження накшталт «неторкайтеся», «неберіть», «невідкривайте» тощо. Астворення динамічних мікрогруп ізтрьох-чотирьох осіб дасть змогу мінімізувати конфліктні ситуації вгрупі під час самостійної діяльності дітей.

Щоб дитина вже зперших днів почувалася комфортно вдошкільному закладі, їйпотрібна допомога дорослих— батьків івихователів. Вони мають стати партнерами йразом вибудувати парадигму адаптації дитини донового соціального середовища зурахуванням їїіндивідуально-психологічних особливостей.

+

Додаток

Ігри тавправи для першого етапу
входження дитини вдитячий колектив

Гра «Побажання надень»

Мета:

· формувати бажання налагодити позитивні стосунки здорослими тадітьми.

Хід:діти разом ізбатьками або вихователем проговорюють, чого вони бажають сьогодні собі, батькам ідрузям.

Інший варіант:діти стають парами, беруться заруки. Відтак дивляться одне одному вочі йпромовляють побажання товаришеві надень.

Гра «Щасливі хвилинки»

Мета:

· навчати приймати прояви уваги досебе тависловлювати позитивне ставлення доінших людей;

· виховувати дружні почуття йморальну поведінку.

Хід:діти сидять кружка. Вони передають одне одному «смайлик» ізгадують щасливі моменти життя, різні приємні події, як-от: день народження, прогулянка, гостина вбабусі тощо.

Вправа «Знайди взнайомих добрі риси»

Мета:

· формувати уміння бачити йцінувати гідні риси характеру;

· виховувати позитивне ставлення доінших людей.

Хід:вихователь дає дітям «чарівні окуляри», крізь які можна побачити, роздивитися чесноти кожної людини. Відтак пропонує почерзі приміряти ціокуляри, поглянути крізь них насвоїх товаришів іспробувати побачити вних якомога більше позитивних рис.

Інший варіант:вихователь просить задопомогою «чарівних окулярів» знайти позитивні риси вказкових персонажів, які роблять недобрі справи (Вовк ізказки «Червона Шапочка», «Вовк ісемеро козенят», Лисиця зказки «Колобок» тощо).

Гра «Усміхнися собі»

Мета:

· сприяти поліпшенню настрою дітей.

Хід:діти дивляться насебе вдзеркало, розглядають своє обличчя, усміхаються, описують свій настрій, почуття.

Вправа «Привітайся зусіма»

Мета:

· створити комфортний соціально-психологічний клімат угрупі.

Хід:педагог пропонує кожній дитині пригадати якнайбільше чемних привітань ізвернутися зними дооднолітків, працівників дошкільного закладу.

Ритуал «Подаруємо сльози хмаринці»

Мета:

· заспокоїти дитину, коли вона плаче.

Хід: вихователь пропонує дитині намалювати або зліпити сльози йподарувати хмаринці. Дорослий промовляє: «Хмаринка забере сльози собі йнавулиці піде дощик. Хмаринка буде плакати, ати— ні».

Етюд «Веселе горнятко»

Мета:

· заспокоїти дитину, коли вона плаче.

Обладнання:

· яскраве глиняне горнятко;

· вишукана паперова серветка.

Хід: педагог звертається додитини: «Подивися, яка вмене гарна серветочка. Вона дуже хоче тобі допомогти, щоб тинеплакав(витерти серветкою сльози здозволу дитини). Азараз наша серветочка хоче відпочити. Миїїобережно складемо йпокладемо вцечарівне горнятко, деживе весела жабка-скрекотушка».