Діти і батьки на карантині — як вижити в режимі 24/7

Нові умови соціальної ізоляції кидають виклик сталому способу життя родини. Зміни відбулися так швидко, що говорити про природну поступову адаптацію немає сенсу. Ми змушені підлаштовуватися та вибудовувати нові схеми взаємодії, перевіряючи їх одразу на практиці. На жаль, це загрожує помилками у вихованні, почуттям розпачу та нервовими зривами. Діти молодшого віку потребують більше контролю та нагляду з боку дорослих, тож залишити їх на самоті на довгий час або сподіватися, що вони самі знайдуть собі справу, поки батьки працюють, неможливо. Пропонуємо вам кілька порад, що можуть допомогти в організації сімейного карантинного співіснування з найменшими втратами в робочому процесі та у відносинах.

Упорядкуйте розклад сімейного життя

Допоки ваша сім’я жила за звичайним соціальним ритмом, увас був певний розклад: підйом, сніданок, дорога в садочок, робота, прогулянка, вечеря тощо. У дитини в дитячому садку теж був свій розклад, до якого вона звикла. Коли така звичка сформована, дитина стає більш організованою, уважною, рівень тривоги знижується та підвищується працездатність. Тож аби зменшити інтенсивність стресу, наблизьте карантинний розклад до того, що вона мала в освітньому закладі. Врахуйте найбільшважливі режимні процеси:

  • прийом їжі;
  • денний сон;
  • рухову активність.

На сімейній раді визначтеся з іншими важливими подіями протягом дня. Щоб їх візуалізувати для дитини, зафіксуйте все в загальній великій таблиці. Для цього згодяться магнітна чи коркова дошка, великий аркуш паперу чи навіть дверцята холодильника. Якщо ваша дитина ще не вміє читати, намалюйте піктограми, які їй будуть зрозумілі. Розмістіть таблицю біля годинника. Буде гарна нагода навчити малечу слідкувати за часом. Кожного ранку обговорюйте завдання та плани на день. Залучіть дитину до участі в «читанні» таблиці. Нехай вона розповість мамі чи татові, що вони робитимуть протягом дня. Доручіть дитині викреслювати те, що вже зроблено, закінчено. Це принесе їй задоволення та полегшить очікування на певну подію чи активність, яку дитина дуже бажає.

Щоб не опинитись у «дні бабака», важливо як для дорослих, так і для дітей, щоб розклад не був одноманітним. Обов’язково вигадайте щось змінне на кожен день та заплануйте «час несподіванки/сюрпризу». Творчий підхід до справи допоможе підтримувати гарний настрій та долати загальний стрес!

Розмежуйте простір

Так сталося, що простір, який зазвичай був відокремлений, зараз став змішаним. Дуже важко провести межу між робочим місцем і домашнім затишним кріслом, яким зазвичай користувались усі в родині. Особливо важко в тому разі, коли в дитини та дорослого немає власної кімнати, а отже, немає змоги усамітнитися.

Щоб уникнути конфліктів та непорозумінь, сплануйте й розмежуйте наявний простір наробочий, загальний і особистий. Для цього знадобиться ще один аркуш паперу, а також креативність та уважність до деталей. Намалюйте загальний план квартири та основні меблі. Запропонуйте дитині додати інші деталі— вазони на вікнах, домівку тваринки чи улюблений килимок. Обговоріть, у якій частині квартири чим ви займаєтесь— умиваєтеся, їсте, граєте, дивитеся телевізор тощо. Знайдіть місця, де хтось із родини перебуває найчастіше під час карантину, і нехай дитина поміркує чому.

Тато перебуває за комп’ютером, тому що працює; я граю із іграшками та малюю на килимі/столі; сестра— у кріслі з ноутбуком, тому що готується до екзаменів.

Так ви зможете пояснити, що в кожного члена родини є свої особисті заняття у певній частині домівки, і домовитисяповажати особистий простір кожного— не залишати там свої речі й не чіпати речі інших.

Також на плані встановітьмісця для зустрічі, рухливої гри та обіймів. Ви можете навіть зробити таблички з підписами чи картинками й повісити їх для позначення особистих і загальних місць. А табличку «Місце для обіймів» можна кожного разу ставити в різних місцях. Це може стати цікавою грою з пошуком та приємним тактильним контактом.

Запропонуйте дитиніпобудувати халабуду— маленьку особисту домівку. Це може бути місце усамітнення та відпочинку. Допоможіть їй організувати затишний куточок. Використайте тканину, яка добре пропускає повітря, ліхтарик із помірним світлом, м’яку подушку, на якій зручно сидіти. Якщо хочете завітати до дитячої домівки, стукайте та просіть дозволу зазирнути/увійти. Такі дії можуть навчити дитину поважати й ваш особистий простір.

Пам’ятайте і про власний особистий простір та час на себе. Добре, якщо вдасться домовитися з іншими дорослими членами сім’ї про розклад «особистих годин». Цей час не для роботи, а саме для відпочинку, переключення від напруги, хобі, медитації тощо.Практика «особистих годин»здатна суттєво підняти рівень комфорту цілодобового перебування в умовах соціальної ізоляції.

Складіть правила поведінки та розподіліть обов’язки

Немає сумнівів, що правила та обов’язки існували в родинах ще до самоізоляції. Але зараз вони набувають більшої ваги, адже допомагають витрачати менше енергії на багаторазову одноманітну заборону або делегування справ.

І дорослим, і дітям важливо пам’ятати, щоправила є сталимий не можуть змінюватися залежно від настрою батьків. Вони не можуть бути чинними, коли мама поруч, та втрачати чинність у присутності батька. У такому разі дитина страждатиме від непослідовності та намагатиметься маніпулювати батьками.

Навіть маленька дитина вже здатна виконувати деяку хатню роботу або допомагати дорослим. Запропонуйте малечі на вибір кілька справ і зафіксуйте це в сімейному розкладі. Важливим є те, що таку роботу дитинаможе сприймати як гру. Яскрава ганчірка для пилу та гумові рукавички, як у супергероя, або кухарський ковпак та особиста ложка для розмішування, віник із головою коня, який цікаво приборкати,— такі дрібнички допоможуть не лише мотивувати дитину до праці, а й посприяють розвитку уяви та фантазії.

Часто батьків турбує запитання, чи мотивує дитинусистема бонусів— гроші, цікаві події тощо. На жаль, загальної відповіді немає. Є діти, яким це допомагає та стимулює їх виконувати свої обов’язки. Є ті, яких це навпаки демотивує. Але кожна дитина потребує уваги батьків до того, що зроблено, та слів вдячності!

Створіть скарбничку розваг та ігор

Період ізоляції важкий навіть для психіки дорослої людини. Необхідність стикатись із загрозою та невпевненість у майбутньому погано впливає на нашу здатність бути креативним і вигадувати нескінченні ігри та цікавинки для дитини. У такій ситуації ми радимо створити скарбничку розваг. Це може бути скринька, до якої всі члени родини складатимутьпапірці з ідеямидля сімейних розваг. Наймолодших теж заохочуйте малювати свої пропозиції. Можна відокремити рухливі розваги від спокійних або використовувати папір різних кольорів.

Діти дуже потребуютьтактильного контакту та слів підтримки. Тож обов’язково додайте до скриньки різні пропозиції щодо кола обіймів, вдячності та компліментів.

Використовуйте ґаджети

Коли в батьків багато справ і часу на гру з дитиною обмаль, відеоігри та ролики в YouTube на планшеті або смартфоні здаються порятунком від погрому квартири та бійок між братами і сестрами. Будемо відверті, багато хто користується цим під час карантину. Тому подбайте, аби таке дозвілля було найменш шкідливим для психіки та здоров’я дитини.

Визначте часові проміжкиабо загальний час на добу користування ґаджетом і позначте це в сімейному розкладі. Використовуйте спеціальну програму, яка рахує активний час роботи пристрою та сповіщає про це користувача.

Обов’язкововстановіть батьківський контрольіз чітко визначеними сайтами, які дитина може відвідувати.

Пропонуйте дитиніігри розвивального пізнавального характеру, рекомендовані за віком, та обговорюйте її успіхи й відкриття. Під час відпочинку від ґаджета запропонуйте дитині створити офлайн-версію гри з конструктора чи інших іграшок, намалювати своїх улюблених героїв, вигадати костюми та маски тощо.

Сформуйте добіркуцікавих відеороликів, дитячих передач і мультфільмів та складіть їх офлайн у папку, щоб дитина могла повернутися до перегляду після перерви. Також це дасть батькам змогу «бути в темі» та підтримувати розмови.

+

Період ізоляції, без сумніву, закінчиться, і ми знову поринемо в соціальне життя та різноманітні активності. Але ці поради можуть стати гарною основою для подальшої взаємодії між батьками та дітьми з опорою на взаєморозуміння, повагу, довіру та підтримку.

Кiлькiсть переглядiв: 288

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.